Nine Centuries of Russian/Muskovy Oppression and Aggression against Ukraine

Fantastic Website: https://www.ridivira.com/uk/istoriya/1997-vsi-zlochyny-bratnoho-narodu-z-1169-po-1990-roky

I’ll post the whole thing, because I don’t want to lose it, and then the translation below.

(Translation below)

Їх стільки що бере жах, їх гидко читати, але ми маємо це пам’ятати. Коли саме почалася деградація росіян не відомо, але історія зберегла факти їхніх злочинів.

1093р. – Київський літопис «Временник» писав: «Наш північний сусід Суздальщина є значно небезпечніший ворог, ніж половці».

1169 р. – Володимиро – Суздальский князь Андрій Боголюбський захопив і пограбував Київ. Літописець писав: « Суздальці так страшно зруйнували Київ, що татари не мали вже, що руйнувати 1240 року. Тобто, це була перша війна майбутньої Московії проти Києва. (И граби-ша за два дни весь град, Подолье, и гору, и манастыри, и Софью, и Десятиньную Богородицю и не бысть помилования никому же). У Києві на той час було 400 церков, і він був багатшим за тодішній Лондон та Париж. Андрій Боголюбський украв з Вишгородського монастиря (під Києвом) чудотворний образ Божої Матері, привезений колись із столиці Візантії – Царгорода. Пізніше москвини переіменували її на «Владимирскую Богоматерь». Багато істориків ввачають 1169 р., роком народження Московії.

1482 р. – Щоб послабити Велике Князівство Литовське, до складу якого у той час входила Русь-Україна, і полегшити загарбання руських земель, Московський хан-князь Іван III відправляє цінні подарунки та значну суму грошей Кримському хану Менглі-Гірею і намовляє його напасти на руські землі. Татари напали, захопили і сильно пограбували Київ, взяли багато полонених, а награбованими церковними скарбами поділилися з московитами.

1500 р. – Московське князівство приєднює до сeбе Чернігівську та Сіверську землі.

16 століття – Московське царство, розпочинаючи Лівонську війну, об’рунтовує необхідність повенення земель, які входили до складу Київської Русі, у тому числі й українських. Заклики повернення «отчих земель», відновлення позицій православ‘я на територіях, що належать «іновірним».

16 століття – Поява в Москві теорій «Москва – Третій Рим» та «Москва – Новий Київ», які лягли в основу імперських претензій щодо українських земель.

16-18 століття – По всій Україні працювали десятки великих та тисячі маленьких гут, ливарень, гуралень, гарбарень, поташень, кушнірень, чимбарень, ткалень, кузнів, зброярень, гончарень. Під кінець 18 століття Московщина знищила всі великі і середнього розміру українські мануфактури всілякими заборонами, надмірними податками, переведенням цих виробництв до Московії, а часто і відкритим грабунком та спаленням, таким чином руйнуючи промис-ловість та торгівлю в Україні. Майстрів вивезли силоміць до Московщини і примусили їх там навчати москвинів.

1626-1628 роки – Заборона в Московській державі українсько-білоруської книжності, у т.ч. й антиуніатської. Зокрема творів Ст.Зизанія і К.Транквіліона-Ставровецького. Була засуджена вся пи-семна традиція Київської митрополії.

1626 р. – Київський митрополит Іосиф Краковський склав акафіст до св. Варвари. Москва дозволила надрукувати, але з умовою його перекладу на московську мову. Наказ Синоду митрополитові України позбирати з усіх церков України книги старого українського друку, а замість них завести московські видання.

1626 pік – Цензура творів Лаврентія Зизанія в Москві.

1627 р. – Указом царя московського Олексія Михайловича та його батька патріарха Філарета було звелено зібрати книги українського друку і спалити, було суворо заборонено будь-коли в майбутньому купувати українські книги. Так у Москві спалено «Учительське євангеліє» Транквіліона-Ставровецького разом з іншими авторами та «Катехизис» Лаврентія Зизанія Тустановського.

1652 р., 1 жовтня – Земський Собор ухвалив рішення про приєднання України до Московії.

1654 р. – Наказ царя Олексія Михайловича українцям: «разделение с поляками сотвориш, как верою, так и чином, хохлы, которые у вас на головах, пострегите.»

1654 р., 8(18)січня – Переяславська угода з Московією. Прийняття «протекції» московського царя. Русь-Україна та Московія зобов’язувалися підтримувати одна одну в боротьбі проти спільного ворога – Польщі.

Переяславська рада (військова), скликана гетьманом Б.Хмельницьким, в якій взяло участь московське посольство на чолі з В.Бутурліним. Було ухвалено прийняття протекторату московського царя. Більшість істориків вважає, що це був військовий союз проти Польщі. Рішення Переяславської ради мали декларативний характер, не було укладено жодної письмової угоди. Але характерно, що це був союз народа руського (українців) з народом московським.

Переяславська рада не мала всенародного характеру; на ній були присутні близько 300 осіб. Присяжний список складав не більше 200 осіб. Царське посольство В.Бутурліна протягом півроку після Ради складало т.зв. «статейний список», до якого було включено 127338 осіб, які «присягнули цареві». Цей список не мав жодного відношення до Переяславської Ради, зате був представлений Москві як «воля» козацького народу. Так опричники Московського царя сфальсифікували декларацію Переяславської Ради.

З висоти сьогоднішнього дня ми розуміємо, що Б.Хмельницький зробив рокову помилку, але чи мав він інший вибір? До того ж ще не було тих злочинів про які ми знаємо тепер, не було кріпосного права, голодоморів, виселення мільйонів, не було тисяч різних заборон. А була здавалося б єдина віра. Все починалось майже з чистого листа. У нашому повсякденному житті, як і житті держави, є добрі періоди, але не обходиться і без поганих, а інколи і трагічних. За таких обставин ми шукаємо підтримки у знайомих, друзів і т.д. Так само і на державному рівні правителі шукають підтримку, здавалось би, у тих, кому вони довіряють. І стає прикро, коли сторона, якій довіряли, зраджує. Як показала історія, і це розкрив у своєму заповіті Петро І, правителі Московії завжди тримали «камінь за пазухою» та використовували ситуацію в своїх імперських цілях.

До чого це призвело в наступні 350 років:

21-27.03.1654 р. – Московський цар Олексій Михайлович і Боярська дума затвердила т.зв. «Статті Богдана Хмельницького» (Березневі статті), які зафіксували умови українсько-московського, фактичного, Чигиринсько-московського договору. Оригінали цих документів не збереглися. Українські списки після поразки І.Виговського були вивезені за межі Гетьманщини, московські примірники було знищено вже в 60-х рр. XVIIIст.

У «Березневих статтях» було відкинуто принципові вимоги Б.Хмельницького: визнання незалежності української православної церкви, утверджено данину царській казні. Об-межувалися дипломатичні зносини козацької держави.

Б.Хмельницький за свого життя не допускав самочинства і сваволі опричників Московського царя. Після його смерті (1657 р.) Москва розпочала наступ на суверенітет козацької України.

1654р. – Майже відразу після договору Б.Хмельницького з Московією, остання почала забороняти простим, але ще вільним людям носити яскравий одяг та шкіряні сап’янові чоботи, бо це могло негативно впливати на закріпачених московських «холопьев».

1654-1708 роки – Постійне порушення Московією Переяславських угод з метою ліквідації автономії Гетьманщини. Підкуп і нацьковування одних старшин проти інших, а козаків проти старшин.

1655 р. – Московська армія, рухаючись на Львів, випалила по дорозі села й міста на відстані 50-60 кілометрів від основного маршруту. «Брати визволителі прийшли»

1656 р. – Зрада Москви. Коли Польща, здавалось, була остаточно розгромлена, московити, боячись підсилення Руси-України, заключають з поляками сепаратний Віденський мирний договір. Б.Хмельницькому цар передає через бояр суворе попередження, що буде «оружием защищать Польщу как бы и собственное отечество» і вимагає припинити військові дії.

1659 р. – Після смерті Богдана Хмельницького Москва вирішує знищити Русь. Хан-цар посилає в Україну 100-тисячне військо. Значно меншими силами гетьман І.Виговський вщент розбиває москалів. В міжусобній боротьбі І.Виговський зазнає невдач, чим негайно ско-ристались москалі. Під проводом воєводи Баратинського вони влаштовують лови на прихильників гетьмана. «Князь Баратинський, по дорозі на Київ повісив 3000 чоловік потім вирізавши в Україні коло п’ятнадцяти тисяч українського населення, запитував Московського царя дозволити йому «высечь и выжечь» всіх українців на 150 верст коло Києва». (Є.Гуцало. Літ. Україна. 12.04.1990 р.). Упродовж кількох наступних років москалі винищують майже всіх соратників Б.Хмельницького.

1665 р. – Москва змушує гетьмана І.Брюховецького віддати усі міста Лівобережної України під владу московських воєвод.

1667 р. – Москва заборонила Україні продавати свої товари до інших країн, крім Московщини, але на своєму кордоні вона накладала на українські товари велике мито.

1667 р. – Розчленування Руси-України внаслідок підступної зради Москви: зайнявши за допомогою українських військ майже всю Білорусію та Литву, москалі припинили подальші воєнні дії, що мали б завершити повне вигнання поляків з Руси-України, заключили сепаратну Андрусівську угоду з Польщею й поділили Русь по Дніпру: Київ, Землі Війська Запорізького та Лівобережна Русь переходили до Московії, а Правобережна до Польщі. Поділ було скріплено т.зв. «Вічним миром». Укладаючи договори з поляками, московський хан-цар Олексій ставив такі вимоги стосовно українських книг, їх авторів та видавців, заодно показуючи рівень московського дикунства: «Все те, в которых местностях книги печатаны и их слагатели, також печатники, или друкари, смертью казнены и книги собрав сожжены были, и впредь чтобы крепкий заказ был бесчестных воровских (так москвини називали українські книжки) книг никому с наших королевского величества подданых нигде не печатати под страхом смертной казни» (В.Лизанчук, с.34,35).

1689 р. – Заборонено Київській Лаврі друкувати книги без патріаршого дозволу: «… к нам первее неприслав, отнюдь бы вам не дерзати таковых книг новослагаемых печатати…». Обмеженнями чи забороною книгодрукування Московія намагалася понизити рівень освіти та науки в Україні, знищити національний дух в культурі, побуті, суспільних віднсинах. «Первая цензура в России была заведена специально для изданий малорусской печати», визнали москалі в 1905 р. («Объ отмене стеснений малорусскаго печатного слова»).

1672 р. – «Заказ крепкой, чтобы люди, польские и латинские печати книги никто у себя в домах не держали, а приносили и отдавали бы воеводе».

1672 р. – Позбавлення гетьманства та заслання у Сибір Д.Многогрішного з усією родиною та кількома «співучасниками». Головна причина арешту – дружні стосунки з ворогом Мо-скви П.Дорошенком.

1672 р. – Арешт кошового Війська Запорізького І.Сірка. Арештованого відправлено до Мос-кви, а звідти до м. Тобольськ у Сибір.

1677 р. – Наказ патріарха Іоакима видерти з українських книжок аркуші «не сходные с книгами московскими».

1683 р. – Український архітектор Й.Старченко побудував «трапезную палату» в Симоновім монастирі в Москві, де архімандритом був українець Г. Домецький. Уряд заслав Г. Домець-кого на північ за те, що він «Симонов монастирь пишно и бойко испестрил латинскими штуками и Киев паче мери хвалил».

1685 р. – Скасування автономної української церкви і встановлення контролю московського патріарха не тільки над релігією, але й освітою та культурою України. Царський уряд спонукав гетьмана, щоб надалі православній церкві в Україні владу константинопольського патріарха ігнорувати, про все необхідне у церковних справах писати патріарху московському, а нововибраного митрополита, для архієпископського рукопокладення відправляти не в Константинополь, а до Москви.

1687 р. – Коломацькі статті, за якими Москва зобов’язувала гетьмана дбати про збільшення шлюбів між росіянами та українцями.

1690 р. – Московський собор прокляв і засудив на знищення твори українських письменників 17ст. «Кіевскіе новыя книги» Петра Могили, К.Старовецького, П.Голятовського, Л.Барановича, А.Р адивиловського та інших, бо «киевцькие кніги прелести латинськия утверждают». наклавши на них «проклятство та анафему, не точію сугубо и трегубо, но и многогубо».

1693 р. – Заборона патріарха Андріана привозити українські книжки до Москви.

1693 р. – Лист Московського патріарха до Києво-Печерської лаври про заборону будь-яких книжок українською мовою.

17-18 століття – Москвою впроваджується економічна війна проти України в різних напрямках. Щоб українські порти не збагачувалися, а лише московські, Московщина встановлює вивізне мито з азово-чорноморських портів на 100% більше ніж з балтійських портів, а також тарифів на перевезення. Привезти готові вироби з Московщини до України було в два рази дешевше, ніж з України до Московщини. Московський уряд наклав великий податок на український цукор, в результаті увесь вивіз українського цукру опинився в московських руках.

1703-1720 роки – Десятки тисяч українських селян та козаків були насильно зігнані на будівництво Петербурга, 25 тисяч загинули від хвороб в тамтешніх болотах.

1704 р. – Придушення посланими Московією військами антипольського повстання Семена Палія на правобережній Руси – Україні, яка перебувала під окупацією Польщі.

1708 р. – Адміністративна реформа в Росії. На території України утворено дві губернії, Київську та Азовську.

1708 р. – Масове нищення українських сіл та міст московитами ще до переходу гетьмана І.Мазепи на бік шведського короля Карла XII.

1708 р. – Захоплення і зруйнування столиці Гетьманщини м. Батурина московськими військами, які вирізали усіх мешканців столиці та біженців (15 тис.), переважно жінок та дітей. Церкви та місто пограбували, а потім спалили. «Україна залита кров’ю, зруйнована грабунками й виявляє скрізь страшну картину варварства переможців», – доповідав французь-кий посол у Париж (В.Сергійчук. Кого зрадив гетьман Мазепа, К., 1991.С.59).

1709-1734 роки – Московщина збільшила податки в Україні на 400%. Податок від «диму» (хати) у Московщині був 49коп. В Україні – 1руб.25 коп.

1709 р. – Полтавська битва. Початок «цивілізаційної місії Московії в 2-му тисячолітті»

1709 р. – З церкви св. Василія (13 століття), Московщина зробила військовий склад.

1709 р. – Хан-цар Петро Кривавий видав наказ страчувати кожного запорожця. Початок руйнування Січі. Після захоплення Січі москалі «…товариству нашому голови обдирали, шиї на плахах рубали, вішали й інші тиранські смерті завдавали, яких і в поганстві за стародавніх мучителів не водилося – не тільки тих, хто з товариства, а й з домовин мертвих ченців відкопували, голови їм відтинали, шкіру здирали й вішали», – писав свідок, кошовий Стефаненко.

1709 р. – Петро Кривавий примусив скоротити число студентів Києво-Могилянської Академії з 2000 до 161, а кращі науково-просвітницькі сили були забрані з Києва до Москви. Серед них були Інокентій Гізель, Іоанникій Галятовський, Лазар Баранович, Дмитро Ростов-ський (Туптало), Стефан Яворський, Феофан Прокопович, Симеон Полоцький та багато інших. Вони відіграли головну роль у розвитку культурного життя тодішньої Московії. «Українці принесли з собою всю свою велику культуру, її вплив відбився на Москві на всьому житті: будівлі, малюванні, одежі, співах, музиці, звичаях, на праві, літературі і навіть на самій московській мові. Все життя складалося тоді так, що ставало неможливим прожити без українця. Всяких ремісників доставали з України» (І.Огієнко, «Українська культура»). «…Стара московська культура в часи царювання Петра вмерла; та культура, яка відтоді живе й розвивається в Московії, є органічним продовженням не московської, а київської, української культури», визнав піз-ніше князь М.Трубецькой.

1709 р. – Указ про обов’язковість цензурування до друку українських книжок у Москві.

1709 р. – Указ Петра І про заборону друку книг українською мовою, а книги, друковані церковнослов’янською мовою, звіряти з російським виданням, щоб у них ніякої різниці не було.

1713 р. – Московія наказом Петра Кривавого привласнює собі нашу назву Русь – Русія -Росія. У такий спосіб завжди ворожі до Руси – України московити, основу яких складали угро – фінські та тюрські племена, підмінюють поняття, тобто шахрайством, привласнюють собі нашу тисячолітню історичну та духовну спадщину (Грецька назва Руси звучить як «Росія»).

1716 р. – Москва заборонила українцям їздити в Європу по крам.

1718 р. – Москва заборонила вивозити до Європи український тютюн.

1718 р. – Московити спалили архіви та книгозбірню Києво-Печерського монастиря (збиралися понад 700 років), яка витримала навали монголів, поляків, татар, «…численна і найдавніша книгозбірня, зібрана і збагачена великим князем Київським Ярославом Володимировичем і збережена в печерах від усіх ворожих нападів і руїн, але нині,… серед добробуту і тиші полум’ям пожерта. В ній зберігалось багато тисяч рукописних і всіляких дорогоцінних манускриптів, писаних різними мовами, і багато з-поміж них такими, що й ученим тодішнім мужам не були відомі, а особливо всі записки й документи щодо історії правління слов’янських племен та царів стосувались» («Історія Русів», ст.303-304, вид.1956 p.).

1720 р. – Указ Петра І про заборону друкувати в Малоросії будь-які книги, крім церковних. Наказ хана – царя Петра І: «В Киево-Печерской и Черниговской типографиях вновь книг никаких не печатать… старые книги справливать прежде печати, дабы… особливого наречия в оных не было».

1720 р. – Заборона вивозити скляні вироби до Європи.

1720 р., 20 грудня Петро І видав указ київському губернатору князю Голіцину, щоб «…во всех монастырях, остающихся в Российском государстве, осмотреть и забрать древние жалованные грамоты и другие куртиозные письма оригинальные, а также книги исторические, рукописные и печатные».

1721 р. – Наказ про цензурування українських книжок. Накладені штрафи на Київську та Чернігівську друкарні за книжки «не во всем с великороссийскими сходные». Знищення Чернігівської друкарні.

1722-1727 роки – Перша Малоросійська колегія. Штат складався з 6 російських офіцерів та прокурора. Колегія стягувала побори до царської казни, розквартировувала на Україні російські війська, контролювала діяльність Генеральної військової канцелярії тощо.

29.04. 1722 року – Лівобережна Україна із відомства Колегії закордонних справ була переведена під управління Сенату Росії, що мало на меті подальше обмеження самоврядування в Україні.

1722 р. – Заборона привозити в Україну західноєвропейські вироби.

1723 р. – Заборона українцям продавати до Європи бурштин та поташ.

1724 р. – Московська цензура наклала тисячу рублів штрафу на архимандрита Печерської Лаври за те, що там була надрукована церковна книга «Триодь» «не совсем с великороссий-ским сходная», а чернігівську друкарню, окрім такої самої кари, Синод наказав перевести в Москву, тобто просто загарбав. За те Київсько-Печерська лавра покаранa штрафом в 1000 крб.

25.04.1725 року – Катерина І надіслала азовському генерал-губернатору Г.Чернишову інструкцію «Про управління губернією», в якій, зокрема, йшлося про ставлення до запорозьких козаків. Інструкція підтверджувала заборону торгівлі із козаками, не дозволяла «зрадникам» козакам перетинати кордони Російської імперії, з низовиками заборонялось вести листування, а порушників цих законів переслідувати будь-де «в землях императорского величества». За цим законом загарбання України Росією значно посилювалась.

1726 р. – Розпорядження Синоду про заборону друкувати ті книжки, що раніше не друкувалися Санкт-Петербурзькою або Московською синодальною друкарнею.

1726 р. – Москва дає дозвіл Київсько-Печерській лаврі на друк «Акафіста Св. Варварі» за умови, що б він був перекладений на великоруську мову.

1728 р. – Так звані «Решительные пункты» застерігали новообраного гетьмана Д.Апостола, аби він управляв Україною через Генеральну військову канцелярію, раду генеральної старшини і царського резидента.

1729 р. – Наказ Петра І про перепис на Україні державних постанов і розпоряджень з української мови на російську.

1734 р. – Цариця Анна наказувала губернаторові України князю А.Шаховському вживати всіх заходів, щоб женити москвинів в Україні з українками.

1734-1740 роки – Друге скасування гетьманства й утворення Гетьманського Уряду під керівництвом московського намісника.

1735 р. – Придушення московськими військами антипольського повстання Верлана на окупованій Польщею Правобережній Руси-Україні.

1735 р. – Імператорським указом київському митро-политу «доручено» вилучити старопечатні книги і пильнувати, щоб церковні служби велися тільки за виправленими текстами.

1736 р. – Правителем України Москва призначила кн. Барятинського. Його першими кроками стали арешти міської управи Києва та вивіз архіву до Петербурга бо «з часом кияни забудуть зміст і, не маючи грамот під рукою, не зможуть посилатись на свої вольності».

1735-1739 роки – Біля ста тисяч українських козаків та селян були мобілізовані на московсько-турецьку війну. Загинуло 35 тис. українців. Україна власним коштом утримувала від 50 до 75 москальських полків, що коштувало Гетьманщині 1,5 млн. рублів – в 10 разів більше за її річний бюджет.

1737 р. – Московський міністр Б.Волинський звітував цариці Анні «До мого приїзду в Україну я ніколи не припускав, що вона так сплюндрована, що так багато люду померло. Наша армія забрала у тутешніх людей все зерно і всю худобу. Багато землі не засіяно, бо нема кому і чим. А треба ще стягнути з них 30 тисяч мір борошна та сіна».

1738 р. – Заборона українцям продавати до Європи коней. Тільки до Москви.

1740 р. – Заборона українцям продавати до Європи хутра. Тільки до Москви.

1740 р. – Московські агенти викрали в Гамбурзі небожа Гетьмана Мазепи Андрія Войнаровського та вбили його.

1740 р. – Російською імператрицею Анною Іоанівною створено правління гетьманського уряду під керівництвом московського князя Олексія Шаховського та запровадження російської мови в діловодстві на території України. Переписи 1740-1748 років свідчать, що в семи полках Гетьманщини на 1094 села припадало 866 шкіл з викладанням українською мовою.

1743 р. – Московщина забрала з українських храмів старі українські церковні книжки та попалила їх.

1748 р. – Наказ Московського Синоду, Київському митрополитові Самуїлу Милославському, щоб в Києво-Могилянській академії та в усіх школах України викладання вести російською мовою. В результаті чого на Лівобережжі зникло 866 українських шкіл.

1749 р. – Заборона українцям продавати в Європу кожухи, вовну, овець. Тільки до Москви.

1750 р. – Придушення московськими військами антипольського повстання гайдамаків на окупованій Польщею Правобережній Руси-Україні.

1750 р. – Після скасування Канцелярії міністерського правління малоросійських справ у м. Глухові з неї вилучені та перевезені до Росії справи таємного діловодства. Документи архіву Запорозької Січі, знайдені під час «розорення Січі генерал-поручиком Текелією у скрині під престолом січової церкви», опинились у Московському відділенні загального архіву Головного штабу.

1752 р. – На землі запорізьких козаків між річками Дніпром та Синюхою Московія указом від 18 жовтня створює Ново-Сербію і забороняє там селитися українцям. Українські селяни мусили покинуги свої угіддя. В 1760 р. українцям було заборонено також селитися у слободах за межами Ново-Сербії.

1752 р. – Із 100 тисяч вільних козацьких господарств залишилося лише 2959, всі інші були відібра-ні, та передані присланим московитам.

1753 р. – Прислали з Московії 40 тисяч селян і роздали їм задарма землі над Дністром, які були відібрані від українців.

1753 р. – Царський указ про заборону викладання українською мовою в Києво-Могилянській Академії.

1754 р. – Цариця Єлизавета видала наказ про те щоб, Гетьман повідомляв Москву про стан українського державного скарбу.

1755, 1766, 1775, 1786 роки – Заборона Петербурзького Синоду друкувати українські книжки. Протягом другої половини 18 ст. та першої половини 19 ст. видавнича справа в Україні була спаралізована. Як наслідок, у 1847 р. в Україні була надрукована лише одна книжка, у 1848 -3, у 1849 – 2, у 1850 – 1, у 1851 – 2, у 1856 – 5. Обмеженнями та заборонами книгодрукування Московія намагалася понизити рівень освіти та науки в Україні, знищити національний дух української культури, побуту, суспільних відносин.

1755 р. – Московський Синод наказав Києво-Печерській лаврі перероблювати по-московськи «Четы-Мины» Св. Д.Ростовського та Києво-Печерський Патерик.

1759 р. – Синод видав розпорядження про вилучення зі шкіл українських букварів.

1760 р. – Царський указ про обмеження вільних переходів селян.

1762 р. – Катерина ІІ закликала європейців оселюватися в південній Україні.

1762-1763 роки – Московська цариця Катерина II, видала два маніфести про іноземну колонізацію Руси-України: вербувалися серби, болгари, молда-вани, німці з Прусії, Австрії та інших країн. Іноземцям надавали по 65 десятин землі на душу, звільняли від податків. Українці зобов’язані були безкоштовно виділяти підводи для перевезення своїх майбутніх поміщиків. «Запорозька земля німіла від наруги, кривди і болю. Як чорні ненаситні круки зліталися сюди поміщики й генерали, сановники й німці-чужинці. На козацькії могили… На козацьку кров… (М.Киценко. Хортиця в героїці і легендах. Дніпропетровськ, «Січ», 1991, стор.70).

1763 р. – Указ Катерини II про заборону викладання українською мовою у Києво-Могилянській Академії.

1763 р. – Указом Сенату створено «Коммисию по слободским полкам» на чолі з гвардії секунд-майором Є.Щербиніним. Комісія мала підготувати цілковиту ліквідацію полкового устрою на Слобожанщині.

10.11.1764 року – Остаточно ліквідувавши на Україні інститут гетаманства Катерина II надає призначеному генерал-губернатору П.Рум’янцеву «секретну інструкцію» щодо управління краєм, щоб місцеві жителі «обрусіли і перестали дивитися мов вовки у ліс».

1764 р. – Інструкція Катерини II князю О.Вяземському про русифікацію України, Прибалтики, Фінляндії та Смоленщини. Коли ж у Малоросії не буде гетьмана, то треба намагится, щоб час і назва гетьманів зникли…»

1764 р. – Скасування Катериною II українського гетьманства, а з ним – ліквідація українських навчально-культурних закладів та усунення від влади українськомовних чиновників.

1764 р. – Скасування української держави Гетьманщини.

1765 р. – Ліквідація Катериною II козацького устрою на Слобожанщині та козацьких шкіл.

17.02.1765 року – Катерина II наказує: «Із малоросійських єпархій та з монастирів у Великоросію без указу Св. Синоду і без нагальної потреби не випускати і в великоросійські єпархії не приймати».

1766 р. – Синод видав суворий указ Києво-Печерській лаврі друкувати лише ті книги, які в московській друкарні друкуються та апробовані Синодом.

20.07.1767 року – Катерина II ліквідовує слобідське козацтво. Більшість заможних козаків переводились в гусари, а решту – в селянський стан. Замість полкових запроваджувались губернські канцелярії та створено Слобідсько-Українську губернію.

10.04.1768 року – Катерина II своїм указом ліквідовує в Україні монастирські землеволодіння, а на утримання монастирів надає «милостивий штат».

1768 року – Придушення московськими військами антипольського повстання на правобережній Руси-Україні під проводом Ґонти і Залізняка, відомого під назвою «Коліївщина», після підступного і зрадницького захоплення їх москалями. Москаль полковник Гур’єв, виконуючи завдання старшого москаля Кречетнікова, з’явився до повстанців з полком донських козаків як спільник у боротьбі з ляхами, увійшов у дружбу з ватажками повстання, запевняв у єдності дій, влаштував веселу пиятику, а темної ночі з шостого на сьоме липня підступно перев’язав у своєму наметі старшину і захопив у таборі 900 повстанців. Москалі та ляхи киями били українців до оголення кісток, з живих здирали шкіру, палили, саджали на палі, четвертували. Ліквідація української Гетьманської держави на Правобережжі.

1768 р. – Св. Синод наказує київському митрополиту С.Миславському, щоб в книжках, що їх друкує Лавра, в порівнянні з московськими «ніякої різниці і прибавок… не було».

1769 р. – Синод Російської Православної церкви заборонив Києво-Печерській лаврі друкувати букварі українською мовою і наказав відібрати у людей ті букварі, які були вже на руках.

1769 р. – Заборона Синоду Російської православної Церкви на друкування та використання українського «Букваря».

1772 р. – Дипломат Бакунін розробив план заселення кримських степів українцями, на обжиті ними місця переселити росіян із центральної Росії. Активну участь у цьому процесі брав відомий полководець А.Суворов, що за короткий час із півдня сучасної України виселив 32 тис. душ чоловічої статі.

1775 р. – Підступний напад московських військ на Запорізьку Січ і зруйнування її після вирішальної допомоги запорожців москалям у московсько-турецькій війні.

1775 р. – Заборона українцям продавати в Європу сіль і т. д і т.п. Все це Україна мусила везти до Московщини, де воно купувалося за півціни, а потім вивозилося московитами до Європи.

1768-74 роки – Пограбування козаків, захоплення їх майна та висилка багатьох з них у Сибір. Закриття українських шкіл при полкових канцеляріях. Двадцятип’ятирічне ув’язнення на Соловках кошового гетьмана Петра Калнишевського.

1775 р., травень – Рада «при височайшему Дворі» постановила: «истребить кошевих Козаков как гнездо их своевольства» …Близько 40 полків загальною кількістю сто тисяч чоловік оточили Запорозьку Січ. І це тоді, коли за вказівкою того ж царського командування значна частина козаків перебувала далеко від коша …(М.Киценко, стор.64). Скасування міської автономії за Магдебурзьким правом по Литовському статуту.

1776 р. – Московщина відібрала у 25 тисяч заможних козаків землю (перше розкуркулення) і роздала московитам.

1777 р. – Після смерті 13 березня від переслідувань та злигоднів геніального українського композитора, академіка Болонської музичної академії Максима Березовського (нар.1745 р у Глухові) московська влада забороняє виконувати його твори й знищує багато його рукописів.

1780 – 1783 роки – Перше закріпачення українських селян на окупованих Московією землях Руси-України (порівняйте: в 1771 р. у Криму татари скасували рабство; 1780 р. була відмінена панщина в Австрійській імперії).

1780 р. – Спалення книгозбірні Києво-Могилянської Академії, що збиралася понад 150 років і була однією з найбагатших бібліотек Руси-України.

1781 р. – Царським маніфестом знищено решток козацького самоврядування на Лівобережжі та введення суто московської системи: намісництва.

1781 р. – В Україну прислали 50 тисяч московитів, які отримали безкоштовно землю.

1783 р. – Запровадження загальномосковської системи управління в Україні.

1782 р. – Катериною II створено комісію для заведення в Росії народних училищ, завданням якої було запровадження єдиної форми навчання та викладання російської мови в усіх школах імперії.

1783 р. – Закріпачення селян Лівобережної України.

1784 р. – Переведення викладання у Києво-Могилянській Академії на російську мову.

1784 р. – За розпорядженням Синоду київський митрополит С.Миславський наказав, аби в усіх церквах дяки та священники читали молитви та правили службу Божу «голосом свойственнымъ россійскому наречію». Те ж саме було заведено і в школах Руси-України. У 1747 р. на території семи полків Гетьманщини (про три не збереглося відомостей) було 866 українських шкіл, тобто, на кожну тисячу душ населення припадала одна школа. Під кінець століття кількість населення зросла утричі, а кількість шкіл зменшилася удвічі, серед них українських не було жодної.

1784 р. – Синод наказує митрополитові Київському і Галицькому Самуїлу карати студентів і звіль-няти з роботи учителів Києво-Могилянської Академії за відхід від російської мови.

1785 р. – Наказ Катерини II по всіх церквах імперії правити службу Божу російською мовою. Російська мова заведена по всіх школах України.

1786 р. – Синод знову наказує митрополитові Київському контролювати Лаврську друкарню, щоб ніякої різниці з московським виданням не було, а в Києво-Могилянській Академії негайно ввести систему навчання, узаконену для всієї імперії.

1787 р. – Московський губернатор в Україні Г. Потьомкін доповідав Катерині ІІ «Наша армія забирає свавільно у тутешніх людей зерно, худобу, харчі, одяг, взуття тощо. Хто протестує, того б’ють нещадно, часом смертельно».

1789 р. – У Петербурзі з ініціативи Катерини II видано «Порівняльний словник усіх мов», у якому українська мова значиться як російська, спотворена польською.

1793 р. – Москалі придушили повстання в селі Турбаї і жорстоко розправилися з селянами: понад два десятка селян померли, не витримавши катувань, або були розстріляні, решту після покарання батогами вислали до Сибіру, або в інші губернії.

1797 р. – В Україні запроваджено призов до царської армії. 25 років українські рекрути змушені були воювати на імперіалістичних війнах за своїх ворогів-москалів.

1797 р. – Від хвороб, голоду та на полі бою загинуло кілька тисяч кубанських козаків, проливаючи «кров добру нечорну, не за Україну, а за її ката», яких москалі погнали на завоювання Персії.

18 ст. – Московщина вивезла до себе всі найліпші ткальні разом з майстрами, і з їхньою до-помогою розбудувала в Московській, Костромській, Владимирських губерніях ткацьку промисловість.

Закрили Мистецьку академію в Харкові, а всіх професорів забрали до Московщини, де заснували там потім «Строгановскоє училище живописи».

Великі порцелянові мануфактури з Глухова, Волошків та інш. вивезено разом з майстрами до Московщини, при цьому все зруйнувавши в Україні.

1800 р. – Наказ Павла І про заборону будівництва церков в Україні в дусі козацького барокко, а лише у московському синодальному стилі.

1804 р. – Було видано царський указ, який забороняв навчання українською мовою. Результати національного гніту одразу позначилися на стані освіти в Україні. Уже перепис 1897 року показав, що на 100 осіб було тільки 13 письменних.

1806 р. – Був ув’язнений та таємно вбитий у в’язниці геніальний український композитор А.Ведель.

1807 р. – Учитель Харківської гімназії Т.Сєліванов хвастався: «Мы застали в училищах самого Харькова учителей, что так и резали по-украински с учениками; да мы, то-есть новоприбывшие из семинарии учителя, по распоряжению начальства сломили их и приучили говорить по-русски» («Слово Просвіти», 1998, ч.З, стор. 10).

1808 р. – Закриття Руського інституту Львівського університету, на двох факультетах якого (філософському і богословському) низка предметів викладалася українською мовою.

1811 р. – Закриття Києво-Могилянської Академії.

1812 р. – Пообіцявши козакам повернути самоврядування, московити закликали їх виступити проти Наполеона. Українці сформували 15 кінних полків, які поповнювали і забезпечували своїм коштом два роки. Але після перемоги над французами московити не виконали своїх обіцянок і повернули козаків у підне-вільний стан. (На сусідніх землях донські козаки мали певні свободи)

1819-1829 pp. – На початку 19 ст. посилюється феодальний гніт закріпачених українців. Селяни відповідають багаточисельними повстаннями, які жорстоко придушуються москалями. Ось лише три з них. Після придушення Чугуївського повстання (1819) до суду було віддано 363 чоловіка, з яких 273 засуджено до смертної кари, решту відправлено до Сибіру. Після придушення Уманського повстання (1826) до суду віддано й жорстоко покарано 150 чоловік. Центр Шебелинського повстання (Слобожанщина, 1829) москалі оточують дивізією військ, проти беззбройних селян застосовують артилерію. 109 селян вбито, 143 віддано до суду, багатьох страчено або відправлено до Сибіру.

1824 р. – Міністр освіти А.Шишков видав розпорядження: «Воспітаніє народнеє по всєй імперії, несмотря на разность вер і язиков, должно бить чісто «русское»». «Цензурний режим в отношеніі малоросійськой пісмєнності» зобов’язував: «Подвергать запрету всякое малоросійскоє слово как по существу вредное і опасное для государственного єдінства» (ж.»Україна», ч.26, 27, 1993 p.).

1830 pік – Під час польського повстання москалі звернулися до козаків, знову даючи їм надію на повернення автономії. Українці сформували 8 кінних полків. Польське повстання придушили, а козаків знову обдурили. Більше того, їхня готовність іти на жертви заради повернення давнього устрою викликала підозру. Два полки після придушення польського повстання відправили на Кавказ, але розселили не на Кубані серед українців, а серед московитів.

1830-1835 pp. – Жорстоке придушення москалями руху українців Поділля, Київщини та Бессарабії на чолі з Ус. Кармалюком проти московської кріпацької системи. Підступне вбивство українського народного героя 22 жовтня 1835р.

1832 р. – Губернатор України А.Лєвашов наказав вирубати великий 200-річний липовий гай, що його насадив митрополит П.Могила, а також тополі, що прикрашали вулиці Києва, без ніякої на те потреби.(В 1863 кияни знову його засадили). Наступник А.Лєвашова М.Анєнков наказав вирубати природний гай на київських горах знову.

1833 pік – Московські солдати за наказом з Петербурга в один і той же день в усіх мечетях Криму конфіскували всі письмові документи, книги, історичні манускрипти татарською, турецькою та арабською мовами, серед яких було багато матеріалів, що стосувалися Руси-України та її відносин з південними народами. На центральних площах запалали багаття. «…В XVIII столітті Дике Поле затопило Крим новою хвилею варварів… Ці варвари – моско-вити..,» (Максиміліан Волошин).

1834 р. – Заснування Київського університету з метою «русифікації юго-западного края».

1839 pік – Ліквідація української греко-католицької Церкви на окупованих Московією Правобережній Україні. Сотні християн і багато священників було вбито, а 593 з них заслано до Сибіру. Замість них було прислано московських «батюшок», чиновників-наглядачів в рясах.

1842 р. – Київ почав відбудовувати свою найстарішу, ще Володимира Великого, Десятинну церкву. По рішенню Петербурської академії мистецтв були знищенні всі залишки цієї церкви, серед них безцінні для науки написи, фрески, прикраси.(Не надо увлекаться южнорусской стариной).

1846 р. – Московщина зрівняла з землею залишки руїн церкви св. Ірини, хоч Київ поставив огорожу навколо руїн церкви св. Ірини, як пам’ятник першого сторіччя християнства на Русі з ціллю відбудувати в майбутньому.

1847 р. – Московщина позабирала з книгарень в Україні все друковане українською мовою і попалила.

1847 р. – Імперський міністр граф А.Орлов у своєму звіті цареві радив покарати Т.Шевченко

як найтяжче, бо він може стати батьком української незалежної держави.

1847 р. – Розгром Кирило-Мефодіївського товариства, арешт його учасників і покарання ув’язненням та засланням у віддалені губернії Росії. Наказ цензорам суворо слідувати за українськими письменниками «не давая перевеса любви к родине над любовью к отечеству».

1847 р., 5 квітня — Арешт і безстрокове заслання Тараса Шевченка рядовим солдатом в окремий Оренбурзький корпус за резолюцією Миколи І «під найсуворіший нагляд, із забороною писати й малювати», що було рівнозначне ув’язненню (пробув там до 2 серпня 1857 р.).

1862 р. — Закриття українських недільних і безплатних шкіл для дорослих.

1863 р., 18 липня — Циркуляр міністра внутрішніх справ Роси П. Валуєва про заборону друкування книг українською мовою в Російській імперії («Валуєвський циркуляр»).

1869, 1886 рр. — Укази царської адміністрації про доплати чиновникам «в десяти Юго-Западных губерниях лицам русского происхождения, исключая, однако, местных уроженцев», за успіхи в русифікації України.

1876 р., 18 травня — Таємний Емський указ Олександра II про заборону ввезення з-за кордону до імперії будь-яких українських книг і брошур, заборону українського театру й друкування українською мовою оригінальних творів художньої літератури, текстів українських пісень під нотами.

1881 р. — Циркуляр міністерства внутрішніх справ на роз’яснення Емського указу всім губернаторам Росії.

1881 р. — Заборона виголошення церковних проповідей українською мовою.

1883 р. — Заборона Київським генерал-губернатором Дрентельном театральних вистав українською мовою на підпорядкованих йому територіях (Київщина, Полтавщина, Чернігівщина, Волинь і Поділля). Ця заборона діяла протягом 10 років (до 1893 р.).

1888 р. — Указ Олександра III про заборону вживання української мови в офіційних установах і хрещення дітей українськими іменами.

1895 р. — Заборона українських книжок для дітей.

1899,1903 рр. — Заборона української мови на Археологічному з’їзді в Києві та на відкритті пам’ятника І. Котляревському в Полтаві.

1907 р. Закриття царським урядом української періодичної преси, конфіскація виданої в роки революції 1905—1907 рр. української літератури, репресії проти діячів української культури.

1908 р. — Указ сенату Російської імперії про «шкідливість» культурної та освітньої діяльності в Україні, «могущей вызвать последствия, угрожающие спокойствию и безопасности».

1910 р. — Циркуляр П. Столипіна про заборону створення «инородческих товариществ, в том числе украинских и еврейских, независимо от преследуемых ими целей».

1914 р., березень — Заборона царським режимом святкування 100-річчя від дня народження Т. Шевченка.

1914p. — Указ Миколи II про скасування української преси. Заборона в окупованих російською армією Галичині та на Буковині вживання

української мови, друкування книг, газет і журналів українською мовою. Розгром товариства «Просвіта», зруйнування бібліотеки Наукового товариства імені Шевченка. Депортація багатьох тисяч свідомих українців до Сибіру.

1918 р., 29 січня — Битва під Крутами між 4-тисячною більшовицькою армією М. Муравйова та 300 національно свідомими київськими студентами (всі юнаки загинули в нерівній борні).

1918 р., початок грудня — Другий наступ більшовицьких військ на Україну.

1921 р., 22 листопада — Розстріл більшовиками 359 полонених бійців армії УНР під проводом Ю. Тютюнника під м. Базар на Житомирщинні.

1921—1923 рр. — Голод у степових районах України, спричинений політикою «воєнного комунізму» та продовольчою розверсткою на селі, унаслідок якого загинуло до 1,5 млн. селян.

1929 р., вересень — Арешт визначних діячів української науки, культури й УАПЦ за «належність» до вигаданих ОДПУ Спілки Визволення України (СВУ) та Спілки Української Молоді (СУМ).

1929—1930 рр. — Перша фаза колективізації й «розкуркулення» в Україні. Виселення сотень тисяч українських заможних селян до Сибіру та на Далекий Схід.

1930 р., 28—29 січня — Надзвичайний Церковний Собор у Києві ліквідував УАПЦ і Всеукраїнську Православну Церковну Раду (ВПЦР). Арешт митрополита М. Борецького та інших церковних діячів

1932 — весна 1933 року — Організація більшовицьким режимом штучного голодомору в Україні, унаслідок якого загинуло 8 млн. українських селян. Масове переселення росіян у вимерлі українські села.

1933 р. — Погром українців на Кубані.

1933 р., 22 листопада — Постанова ЦК КП(б)У про припинення українізації.

1934—1941 рр. — Знищення архітектурно-культурних пам’яток у різних містах України, арешт і страта 80% української інтелігенції.

1936 р., жовтень — 1938 р., листопад — Чергова чистка КП(б)У і масовий терор в Україні (так звана «єжовщина»).

1937 р., 30 серпня – Самогубство голови уряду УРСР П. Любченка.

1937 р., друга половина — Ліквідація майже всього складу уряду УРСР і всього ЦК КП(б)У.

1937 р., листопад — Масовий розстріл ув’язнених на Соловках українських письменників та інших діячів української культури (до 20-річчя

жовтневого перевороту).

1938 р. — Сталінська постанова «Про обов’язкове вивчення російської мови в національних республіках СРСР».

1938 р., 24 квітня — Впровадження російської мови як обов’язкової в усіх школах України.

1938 р. — Посилення русифікації України у зв’язку з рішеннями XIV з’їзду КП(б)У 13—18 червня.

1939—1941 рр. — Широкомасштабні репресії органів ДКВС проти українців західних областей. Масові депортації українського населення у віддалені райони СРСР.

1941 р., кінець липня — серпень — Знищення більшовиками під час відступу радянських військ до 15 тис. українських політичних в’язнів, що перебували у в’язницях Львова, Золочева, Дубна, Рівного, Луцька, Києва, Харкова та інших міст. Розстріл у Києві агентами НКВД

групи видатних діячів української культури, серед яких — українська письменниця й громадська діячка Л. Старицька-Черняхівська, оперний співак М. Донець та ін. Депортація відомих українських діячів у віддалені райони СРСР, під час якої багато з них загинуло або були знищені НКВД (В. Свідзінський, І. Юхименко, А. Кримський, К.Студинський, П. Франко та ін.).

1944—1955 рр. — Каральні акції органів НКВД СРСР проти українських сил опору, в процесі яких було вбито понад 150 тис. бійців УПА та ОУН, заарештовано понад 100 тис. і депортовано до Сибіру понад 200 тис. осіб із західних областей України.

1945 р., Ув’язнення українських греко-католицьких владик з митрополитом Й. Сліпим.

1946 р., 8—10 березня — Ліквідація греко-католицької церкви і підпорядкування її Російській православній церкві.

1946 р., березень — Закритий судовий процес у Києві над греко-католицькою церковною ієрархією на чолі з митрополитом Й. Сліпим.

1946р., 24 серпня — Постанова пленуму ЦК КП(б)У «Про перекручення і помилки у висвітленні історії української літератури у «Нарисі історії української літератури», різка критика часописів «Вітчизна» і «Перець» (ця постанова була згодом підтверджена XVI з’їздом КП(б)У 25—26 січня 1949 р.).

1946—1949 рр. — Ліквідація російськими шовіністами українських культурних здобутків під час Другої світової війни («ждановщина»).

1947 р., З березня — Призначення Л. Кагановича першим секретарем ЦК КП(б)У і нова «чистка» серед українських культурних кадрів, звинувачених в «українському буржуазному націоналізмі».

1947 р., квітень—травень — Депортація лемків та українців з Холмщини до північної та західної Польщі (операція «Вісла»).

1949р. — Чергова «чистка» в КП(б)У у зв’язку з рішеннями її XVI з’їзду 25—28 січня (за звинуваченням в українському націоналізмі від січня 1949 р. до вересня 1952 р. було виключено з партії 22 175 її членів).

1949 р., 28 серпня — Скасування уніатської греко-католицької церкви на Закарпатті на релігійному з’їзді в Мукачеві.

1950 р.,. 5 березня — У сутичці із загонами МВД біля м. Львова загинув головний командир УПА Т. Чупринка (Р. Шухевич).

1951р., 2 липня — Погромні статті в московській газеті «Правда» проти «націоналістичних ухилів в українській літературі» (різка критика вірша В. Сосюри «Любіть Україну» та лібрето опери «Богдан Хмельницький» О.Корнійчука і В. Василевської).

1954 р., 23—26 березня — XVIII з’їзд КПУ схвалив набір юнаків і дівчат з України на Сибір і до Казахстану для освоєння цілинних і перелогових земель (протягом 1952—1956 рр. туди виїхало приблизно 100 тис. осіб).

1954 р., 7 липня — Таємна постанова ЦК КПРС про посилення антирелігійної пропаганди.

1957—1961рр. — Посилені антирелігійні акції в УРСР, ліквідація приблизно половини церковно-релігійних установ (парафій, монастирів, семінарій).

1958 р., 12 листопада — Постанова Пленуму ЦК КПРС «Про зміцнення зв’язку школи з життям і про дальший розвиток народної освіти», на основі якої Верховна Рада УРСР ухвалила закон від 17 квітня 1959 р., спрямований на посилену русифікацію України (зокрема, про необов’язкове, а «за бажанням батьків» вивчення української мови в російських школах України).

1959 р., 15 жовтня – Вбивство агентом КДБ Б. Сташинським Степана Бандери.

1961 р., січень — Закритий суд у Львові над членами Української Робітничо-Селянської Спілки (Л. Лук’яненко, І. Кандиба, С. Вірун та

ін.), які обстоювали право виходу УРСР зі складу СРСР. Засудження Л. Лук’яненка до смертної кари, яку пізніше замінили на 15 років

ув’язнення.

1961 р., жовтень — Прийняття нової програми КПРС її XXII з’їздом, яка проголошувала політику «злиття націй» і подальшу русифікацію союзних республік.

1962 р. — Судовий процес над 20 членами Львівського Українського Національного Комітету, чотирьох з яких було засуджено до розстрілу.

1963 р. — Підпорядкування національних Академій наук союзних республік московській Академії наук СРСР.

1964 р., 24 травня — Умисний підпал Державної Публічної Бібліотеки АН УРСР у Києві; протест громадськості (самвидавний матеріал «З приводу процесу над Погружальським»).

1965 р., серпень—вересень — Перша велика хвиля арештів українських діячів в Україні (Богдан і Михайло Горині, П. Заливаха, С. Караванський, В. Мороз, М. Осадчий, А. Шевчук та ін.).

1967 р., З серпня — Арешт В: Чорновола (був засуджений на 3 роки ув’язнення в таборах суворого режиму).

1968 р., 26 листопада, 14 грудня — Зумисні підпали у Видубицькому монастирі в Києві.

1969 р., червень — Лист українських політичних в’язнів (М. Гориня, І.Кандиби, Л. Лук’яненка) до Комісії охорони прав людини в ООН про

отруювання політв’язнів.

1970 р., січень — Судовий процес проти І.Сокульського, М. Кульчицького В. Савченка — ініціаторів «Листа творчої молоді Дніпропетровська» проти русифікації.

1971 р., 22 травня — Виступ А. Лупиноса біля пам’ятника Т. Шевченкові в Києві і його арешт.

1971 р., 17 червня — Помер у таборі Дубровлагу український політичний в’язень М. Сорока.

1971 р., літо — Нищення могил Українських січових стрільців на Янівському цвинтарі у Львові.

1972 р., січень—травень — Друга велика хвиля арештів в Україні [В. Чорновіл, Є. Сверстюк, І. Світличний, І. Дзюба, М. Осадчий, В. Стус, І. Калинець, І. Стасів-Калинець, о. В. Романюк (згодом — патріарх Володимир УПЦ КП),

Н. Світлична, Ю. Шухевич та ін.].

1972 р., травень — Усунення з посади першого секретаря ЦК КПУ П. Шелеста за український націоналізм; чистка керівних кадрів КПУ.1977 р., 5 лютого — Арешт членів Української Гельсінської групи (УГГ) М. Руденка й О. Тихого; суд над ними 23 червня —

1 липня і вирок М. Руденкові 7 років ув’язнення та 5 років заслання й О. Тихому відповідно 10 та 5 років.

1977 р., 12 грудня — Другий арешт Л. Лук’яненка в Чернігові (був засуджений у липні 1978 р. на 10 років ув’язнення і 5 років заслання).

1978 р., 11 листопада — Директива колегії Міністерства освіти УРСР «Удосконалювати вивчення російської мови в загальноосвітніх школах республіки» (посилення русифікації).

1979 р., березень—жовтень — Нові арешти українських діячів в Україні: О. Бердника (6 березня), Ю. Бадзя (23 квітня), Ю.Литвина (6 серпня), М. Горбаля (23 жовтня) та ін. (усі вони були засуджені до максимальних строків ув’язнення в таборах суворого режиму й

заслання у віддалені райони Росії).

1979 р., 18 травня — Загадкове вбивство композитора В. Івасюка біля Львова.

1979 р., 29 травня — Ухвала Ташкентською конференцією нових русифікаторських заходів щодо неросійських народів СРСР.

1980 р., червень — Арешт засновника УГГ Оксани Мешко.

1981 р. — Арешт українських політичних діячів С. Набоки, Л. Мілявського, Л. Лохвицької.

1983 р. — Постанова ЦК КПРС про посилення вивчення російської мови в школах і виплату 16% надбавки до платні вчителям російської мови та літератури («Андроповський указ») та директива колегії Міністерства освіти УРСР «Про додаткові заходи по удосконаленню вивчення російської мови в загальноосвітніх школах, педагогічних навчальних закладах, дошкільних і позашкільних установах республіки», спрямована на посилення русифікації.

1985 р., 4 вересня — У концтаборі помер поет В. Стус.

1986 р.,26 квітня — Катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції (побудованій за рішенням Москви всупереч протестам українських учених і широкої громадськості), яка призвела до тяжких наслідків, рівнозначних геноциду.

1989 р. — Постанова Пленуму ЦК КПРС про єдину офіційну загальнодержавну мову [російську] в СРСР.

1990 р., квітень — Постанова Верховної Ради СРСР про надання російській мові статусу офіційної мови в СРСР.

***

They are so much horrified and disillusioned to read, but we have to remember this.
When the degradation of Russians began, it is not known, but history has saved the facts of their crimes.

1093r – The Kiev Chronicle “Vremennik” wrote: “Our northern neighbor Suzdal is a much more dangerous enemy than Polovtsy.”

1169 – Vladimir – Suzdal prince Andrew Bogolyubsky seized and robbed Kiev. The Chronicler wrote: “Suzdalians so terribly destroyed Kiev that the Tatars did not already have, to destroy the 1240 year. That is, it was the first war of Muscovy’s future against Kyiv. (And for the two-day robbery, the whole city, Podolia, and the mountain, and the monasteries, Sofya, and the Tenth Theotokos, and no pleasure to anyone). In Kyiv at the time there were 400 churches, and he was richer than the then London and Paris. Andriy Bogolyubsky stole from the Vyshhorodsky monastery (near Kiev) a miraculous image of the Mother of God, brought back from the capital of Byzantium – Constantinople. Later, Muscovites renamed it “Vladimir’s Mother of God”. Many historians study 1169, the year of the birth of Muscovy.

1482 – To weaken the Grand Duchy of Lithuania, which at that time consisted of Rus-Ukraine, and to facilitate the seizure of Russian lands, the Moscow Khan-Prince Ivan III sent valuable gifts and a significant amount of money to the Crimean Khan Mengli-Girei and persuaded him to attack Russian lands. The Tatars attacked, seized and robbed Kiev, took a lot of prisoners, and plundered church treasures shared with Muscovites.

1500 рр. – Moscow Princedom joins the Chernihiv and Siverskyi lands.

The 16th century – the Moscow kingdom, starting the Livonian War, justifies the need to flood the lands that were part of Kievan Rus, including Ukrainian ones. Calls for the return of the “Fatherland”, the restoration of the position of Orthodoxy in the territories belonging to “Inferior”.

16th Century – The emergence in Moscow of the theories “Moscow – Third Rome” and “Moscow – New Kyiv”, which formed the basis of imperial claims about Ukrainian lands.

16-18 centuries – Throughout Ukraine, dozens of large and thousands of little gut, foundry, capercaillie, garnish, cushions, fur coats, carpets, weavers, smiths, gunsmiths, potters worked. By the end of the 18th century Muscovy destroyed all large and medium-sized Ukrainian manufactories with all sorts of prohibitions, excessive taxes, the transfer of these productions to Muscovy, and often open robbery and burning, thus destroying industrial crafts and trade in Ukraine. Masters were taken by force to Muscovy and forced them to teach Muscovites there.

1626-1628 – Prohibition in the Moscow State of Ukrainian-Belarusian literary works, including and anti-Uniate. In particular, works by St. Zizainia and K.Tranquillion-Stavrovecky. The entire py-semen tradition of the Kiev metropolitan was condemned.

1626 – Metropolitan of Kiev, Joseph Krakowsky, made an Akathist to St. Barbarians Moscow allowed to print, but with the condition of his translation into the Moscow language. Order of the Synod of the Metropolitan of Ukraine to collect the books of the old Ukrainian press from all the churches of Ukraine, and instead of them to start the Moscow editions.

1626 – Censorship of works by Lawrence Zizania in Moscow.

1627 – By the decree of the Tsar of Moscow Aleksei Mikhailovich and his father Patriarch Filaret were ordered to collect books of Ukrainian print and burn, it was strictly forbidden to buy Ukrainian books in future. So in Moscow the “Teacher Gospel” of Trkquilion-Stavrovetskii was burnt together with other authors and “Catechism” of Lawrence Zizania Tustanovsky.

1652, October 1 – The Zemsky Sobor approved the decision to join Ukraine in Muscovy.

1654 – Order of Tsar Alexei Mikhailovich to Ukrainians: “You will create a division with the Poles, both in faith and in the way, the horns that you have on your heads, you will shoot.”

1654, January 8 (18) – Pereiaslav agreement with Muscovy. Adoption of the “patronage” of the Moscow Tsar. Rus-Ukraine and Muscovy undertook to support each other in the fight against a common enemy – Poland.

The Pereyaslav Council (military), convened by hetman B. Khmelnytsky, attended by the Moscow embassy headed by V. Buturlin. It was approved the adoption of the protectorate of the Moscow Tsar. Most historians believe that it was a military alliance against Poland. The decisions of the Pereyaslav Council were declarative, and no written agreement was signed. But it is characteristic that this was a union of the people of Russian (Ukrainian) with the people of Moscow.

The Pereyaslav Council was not of a nation-wide nature; it was attended by about 300 people. The jury list was no more than 200 people. The tsarist embassy of V.Buturin within six months after the Council formed the so-called “The article list”, which included 12,738 people who “swore to the king.” This list had nothing to do with the Pereyaslav Council, but was presented to Moscow as a “will” of the Cossack people. So the oprichniks of the Moscow Tsar falsified the declaration of the Pereyaslav Council.

From the height of today we understand that B. Khmelnytsky made a fatal mistake, but did he have another choice? Moreover, there were no crimes of which we now know, there was no serfdom, famines, evictions of millions, there were not thousands of different prohibitions. And there would have been a single faith. It all began almost from a blank sheet. In our everyday life, like the life of the state, there are good periods, but they can not do without bad, and sometimes tragic ones. In these circumstances, we seek support from friends, friends, etc. Similarly, at the state level, the rulers seek support from those who they trust. And it will be sad when the trusted party betrays. As history showed, and this was revealed in his will by Peter I, the rulers of Muscovy have always kept “a stone behind the bosom” and used the situation for their imperial purposes.

What has it led to in the next 350 years:

21-27.03.1654 – Moscow Tsar Alexei Mikhailovich and Boyarsky Duma approved the so-called “Articles of Bogdan Khmelnytsky” (March articles), which recorded the conditions of the Ukrainian-Moscow, the actual, Chigirin-Moscow agreement. The originals of these documents have not been preserved. Ukrainian lists after the defeat of I.Vygovsky were taken outside the Hetmanate, Moscow copies were destroyed already in the 60’s. XVIII century.

In the March articles, B. Khmelnytsky’s fundamental requirements were rejected: recognition of the independence of the Ukrainian Orthodox Church, established tribute to the royal treasury. The diplomatic relations of the Cossack state were circumscribed.

B. Khmelnytsky for his life did not allow the selflessness and arbitrariness of the oprichniks of the Moscow Tsar. After his death (1657), Moscow launched an offensive on the sovereignty of Cossack Ukraine.

1654r. – Almost immediately after the agreement between B. Khmelnitsky and Muscovy, the latter began to prohibit ordinary, but still free people wearing bright clothes and leather jackets, because this could have a negative impact on the enslaved Moscow “slaves”.

1654-1708 – Permanent Moskovian violation of the Pereiaslav agreements with the aim of eliminating the autonomy of the Hetmanate. Bribing and instilling some elders against others, and Cossacks against the elders.

1655 – The Moscow army, moving to Lviv, burned down the road of the village and the city at a distance of 50-60 kilometers from the main route. “Brothers the liberators came”

1656 – Betrayal of Moscow. When Poland, it seemed, was finally defeated, Muscovites, fearing the strengthening of Rus-Ukraine, concluded with the Poles a separate Vienna Peace Treaty. Bohdan Khmelnytsky, the king conveyed through the boyars a strict warning that it would be “a weapon to protect Poland as if its own homeland” and demand the cessation of hostilities.

1659 – After the death of Bogdan Khmelnytsky, Moscow decides to destroy Rus. Han-king sends to Ukraine a 100 thousandth army. Significantly smaller forces Hetman I. Vygovsky completely crashes Muscovites. In an internecine struggle, I.Vygovsky suffers from failures, as soon as the Muscovites took over. Under the leadership of the governor Baratynsky, they are happy to catch the supporters of the Hetman. “Prince Baratynsky, on the way to Kyiv, hung up 3,000 people, then cut about fifteen thousand Ukrainians in Ukraine, asking the Moscow Tsar to allow him to” scourge and burn “all Ukrainians at 150 miles around Kyiv.” (E. Guzzalo, Lit. Ukraine, April 12, 1990). Over the next few years, the Muscovites destroyed almost all the comrades B. Khmelnitsky.

1665 – Moscow forces Hetman I. Bryukhovetsky to give all the cities of the Left Bank Ukraine under the authority of the Moscow voivods.

1667 – Moscow banned Ukraine from selling its products to other countries except Moscow, but at its border it imposed a large duty on Ukrainian goods.

1667 – Dissemination of Rus-Ukraine due to Moscow’s insidious betrayal: with the help of Ukrainian armies almost all of Belarus and Lithuania, the Muscovites stopped further military actions that would complete the complete expulsion of Poles from Rus-Ukraine, concluded a separate Andrusov agreement with Poland and divided Russia along the Dnieper: Kiev, the Land of the Zaporizhzhya and Left-Bank Rus troops passed to Muscovy, and the Right Bank to Poland. The division was consolidated by the so-called “Eternal Peace”. In concluding treaties with the Poles, the Moscow khan-king Aleksey set the following requirements for Ukrainian books, their authors and publishers, while showing the level of Moscow savagery: “All those in which the places of the book are printed and their derivatives, printers or printers, executed by death, and books were burned up, and in the future, to make a strong order were dishonest thieves (so called Muscovites Ukrainian books) books to anyone of our royal majesty subjects not anywhere to print under the guilty death penalty “(V.Lizanchuk, p. 34, 35).

1689 – It is forbidden for the Kyiv Lavra to publish books without the patriarchal permission: “… to us first did not send, at all costs you do not dare to sell such books of newly-published prints …”. Muscovyya tried to reduce the level of education and science in Ukraine, to destroy the national spirit in culture, everyday life, and social measures, by limiting or prohibiting book-printing. “The first censorship in Russia was established specifically for the publications of the Russian press,” the Muscovites recognized in 1905 (“The Abolition of the Restraint of the Little Russian Language”).

1672 – “The order is strong, so that people, Polish and Latin print books do not hold anyone in their homes, but bring and give voivode.”

1672 – Deprivation of Hetman and exile to Siberia D.Mnohnogrishny with the whole family and several “accomplices”. The main reason for the arrest is friendly relations with the enemy of Mo-squire P.Doroshenko.

1672 – Arrest of the Cossack Army of Zaporizhzhya I. Sirka. The detainee was sent to Mosque, and from there to Tobolsk to Siberia.

1677 – Order of Patriarch Joakim to remove from the Ukrainian books a sheet “not similar to the books of Moscow”.

1683 – Ukrainian architect J. Starchhenko built a “refectory” in the Simonovsky monastery in Moscow, where the archimandrite was Ukrainian G. Domensky. The government sent a letter to G. Homesman northward for the fact that he was “Simonov’s monastery magnificent and brazenly spiced with Latin things, and Kiev praised the mayor more.”

1685 – The abolition of the autonomous Ukrainian church and the establishment of control of the Moscow Patriarch not only over religion, but also the education and culture of Ukraine. The tsarist government urged the hetman to continue to ignore the power of the Patriarch of Constantinople in Ukraine in order to continue to ignore the authority of the Patriarch of Constantinople, to write to the patriarch in Moscow, and the newly elected metropolitan, to send Archbishopric commandments not to Constantinople, but to Moscow.

1687 – Kolomatsky articles, according to which Moscow oblige hetman to care for the increase of marriages between Russians and Ukrainians.

1690 – Moscow Cathedral cursed and condemned the destruction of works of Ukrainian writers 17th. “Kiyevskie new books” by Petro Mohyla, K. Starovetsky, P. Golyatovsky, L. Baranovich, AR Adilovsky and others, because “the Kiev books of the charm of the Latin affirm.” imposing on them “the curse and the anathema, not the sharpness of the whole, but also of many things.”

1693 – Prohibition of Patriarch Andrian to bring Ukrainian books to Moscow.

1693 – Letter from the Moscow Patriarch to the Kyiv-Pechersk Lavra about the prohibition of any books in the Ukrainian language.

17-18 centuries – Moscow is implementing an economic war against Ukraine in various directions. To ensure that Ukrainian ports are not enriched, but only in Moscow, Muscovy sets the exit duty from Azov-Black Sea ports 100% more than from the Baltic ports, as well as transportation tariffs. To bring ready-made products from Moscow to Ukraine was twice cheaper than from Ukraine to Muscovy. The Moscow government imposed a large tax on Ukrainian sugar, as a result, the entire export of Ukrainian sugar was in the hands of Moscow.

1703-1720 – Tens of thousands of Ukrainian peasants and Cossacks were forcibly driven out for the construction of St. Petersburg, and 25 thousand died from illnesses in those swamps.

1704 – Suppression of Moscow sent troops anti-Polish uprising Semen Pali on the right-bank Russia – Ukraine, which was under the occupation of Poland.

1708 – Administrative reform in Russia. On the territory of Ukraine, two provinces, Kyiv and Azovsky are formed.

1708 – Massive destruction of Ukrainian villages and cities by Muscovites before the hetman I. Mazepa’s transition to the side of the Swedish king Charles XII.

1708 – Capture and destruction of the capital of the Batumi Hetmanate by Muscovite troops, which cut all the inhabitants of the capital and refugees (15 thousand), mainly women and children. Churches and the city were robbed and then burned. “Ukraine is filled with blood, destroyed by robberies and finds everywhere a terrible picture of the barbarism of the winners,” the French ambassador to Paris (V. Serhiychuk, who betrayed the Hetman Mazepa, K., 1991, p. 59) reported.

1709-1734 years – Muscovy increased taxes in Ukraine by 400%. The tax from the “smoke” (huts) in Muscovy was 49 kopecks. In Ukraine – 1 rub. 25 kopecks.

1709 – Poltava battle. The Beginning of the “Civilization Mission of Muscovy in the 2nd Millennium”

1709 – From the church of St. Basil (13 th century), Muscovy made a military compound.

1709 – Khan-tsar Peter the Bloody issued an order to execute each Zaporozhye. The beginning of the destruction of the Sich. After the capture of the Sich the Muscovites “… the society was scratching our head, cutting off the neck on the plots, hanging other tyrannical deaths, which did not occur in the paganism of the ancient tormentors – not only those of the company, but also from the coffins of the dead monks dug out , their heads were cut off, the skin was stripped and hung, “- wrote the witness, Kosh Stefanenko.

1709 – Peter Bloody forced to reduce the number of students of the Kyiv-Mohyla Academy from 2000 to 161, and the best scientific and educational forces were taken from Kiev to Moscow. Among them were Innocent Giselle, Ioanniki Galyatovsky, Lazar Baranovich, Dmitry Rostov-Skii (Tuptalo), Stefan Yavorsky, Theophan Prokopovich, Simeon Polotsk and many others. They played a major role in the development of cultural life of the then Muscovy. “Ukrainians brought with them all their great culture, its influence was reflected in Moscow throughout life: buildings, paintings, clothes, singing, music, customs, on the right, in literature, and even in the very Moscow language. All life was then formed so that it became impossible to live without a Ukrainian. All artisans were taken from Ukraine “(I.Ohiyenko,” Ukrainian Culture “). “… The old Moscow culture during the reign of Peter died; and the culture that has since lived and developed in Muscovy is an organic continuation of not Moscow, but of Kiev, Ukrainian culture “, acknowledged by the late prince M. Trubetskoy.

1709 – Decree on the mandatory censorship of the printing of Ukrainian books in Moscow.

1709 – Decree of Peter I on the prohibition of the printing of books in Ukrainian, and books printed in Church Slavonic language, compare with the Russian edition, so that they did not have any difference.

1713 – Muscovy by the order of Peter the Bloody appropriates our name Rus-Rus-Russia. In this way, it is always hostile to Muscovite Russia, the basis of which were the Finno – Ugric and Turkic tribes, substituting the concept of fraud, forcing ourselves to our millennial historical and spiritual heritage (the Greek name of Rus’ sounds like ‘Russia’).

1716 – Moscow banned Ukrainians from riding in Europe for cranes.

1718 – Moscow banned the export to Europe Ukrainian tobacco.

1718 – Muscovites burned the archives and library of the Kiev-Pechersk Monastery (going over 700 years old) that has withstood the invasion of the Mongols, Poles, Tatars, “… numerous and oldest library of collected and enriched Grand Prince of Kiev Yaroslav and stored in caves all enemy attacks and ruins, but now … well-being of silence and flames devour. It was preserved thousands of manuscripts and various precious manuscripts written in different languages, and many among them such as scientists then men were not known, and especially all the notes and documents on the history of the Slavic tribes Board concerning kings “( “The history of Rus’, st.303-304, vyd.1956 p.).

1720 – Decree banning Peter Little in print any books except the church. Order Khan – King Peter “in Kiev-Pechersk Chernyhovskoy and typography books innew nykakyh not seal the book … Stariy spravlyvat First printing, dabы … especially adverbs in onыh It would not.”

1720 – Prohibition to export glass products to Europe.

1720, December 20, Peter decreed Kiev governor Prince Golitsyn, that “… in vseh monastery, ostayuschyhsya in Russo state, and wandered osmotret Ancient zhalovannыe hramotы and others kurtyoznыe oryhynalnыe writing, as well as books Historic, rukopysnыe and pechatnыe” .

1721 – Ukrainian Order of censoring books. Fined in Kyiv and Chernihiv printing for the book “not everybody t s velykorossyyskymy shodnыe.” Destruction Chernihiv printing.

1722-1727 years – first Little Russian College. The staff consisted of six Russian officers and prosecutor. Board levies tied to the royal treasury, rozkvartyrovuvala in Ukraine Russian troops controlled the activities of the General Military Chancellery others.

29.04. 1722 – Left Bank of Ukraine department of the College of Foreign Affairs was transferred under the control of the Senate, which was intended to further limit government in Ukraine.

1722 – Prohibition bring Ukraine into Western products.

1723 – Prohibition Ukrainian market brand in Europe and potash.

1724 – Moscow censorship imposed thousand rubles fine on Archimandrite Pechersk Lavra because it was published religious books “Triodion” “not sovsem with velykorossyy-skym shodnaya” and Chernihiv printing than of the same punishment Synod ordered the transfer to Moscow ie just grabbed. Because the Kyiv-Pechersk Lavra pokarana fine of 1,000 rubles.

25.04.1725 year – Catherine Azov and sent the governor-general H.Chernyshovu instruction “Control province”, which, in particular, discussed the attitude to the Cossacks. User confirmed the ban trade with the Cossacks would not allow “traitors” Cossacks to cross the borders of the Russian Empire, with nyzovykamy to correspond forbidden and violators of these laws pursue anywhere “in the lands Imperial Majesty.” Under this law, the annexation of Ukraine by Russia is much appreciated.

1726 – Order of the Synod banning print the books previously published St. Petersburg or Moscow Synodal printing.

1726 – Moscow authorizes the Kyiv-Pechersk Lavra printing “Akathist St. Barbara”, provided it were translated into the language of the Great.

1728 – So-called “Reshytelnыe punktы” warned the newly elected Hetman D.Apostola to Ukraine he managed through General Military Office, Council of general officers and royal resident.

1729 – Order of Peter the census in Ukraine government regulations and orders from Ukrainian into Russian.

1734 – Queen Anne ordered the governor Prince A.Shahovskomu Ukraine to take all measures to marry Muscovites in Ukraine Ukrainian.

1734-1740 years – the second cancellation and education Hetman’s government under the leadership of the Moscow governor.

1735 – The suppression of anti-Polish uprising’s troops occupied Poland Verlan Right Bank Rus-Ukraine.

1735 – Imperial decree Kiev miter-pour “orders” to remove staropechatni book and see that church services were conducted only with the corrected text.

1736 – Moscow Ukraine appointed Ruler book. Baryatinsky. His first step was arrested Kyiv City Council and export of archives in St. Petersburg because “eventually forget Kiev content and not having credentials at hand, can not refer to their freedom.”

1735-1739 years – about a hundred thousand Ukrainian Cossacks and peasants were mobilized to Moscow-Turkish war. Killed 35 thousand. Ukrainian. Ukraine own account held from 50 to 75 moskalskyh regiments Hetman cost 1,5 mln. Rubles – 10 times more than its annual budget.

1737 – Moscow B.Volynskyy reported Minister of Queen Anne “Before my arrival in Ukraine, I never imagined that she plundered so many people died. Our army had robbed the local people are the whole grain and cattle. Many land not sown because there is nobody and nothing. But we must also recover from them 30 thousand measures of flour and hay. ”

1738 – Prohibition Ukrainian market to European horses. Only in Moscow.

1740 – Prohibition Ukrainian sell furs to Europe. Only in Moscow.

1740 – Moscow agents kidnapped nephew in Hamburg Hetman Mazepa Andrei Voinarovsky and killed him.

1740 – Russian Empress Anna Ivanovna Board Hetman government established under the leadership of Prince of Moscow Alexis Shakhovsky and the introduction of the Russian language in the office in Ukraine. Census years 1740-1748 show that seven regiments Hetman in 1094 there were 866 rural schools teaching in Ukrainian.

1743 – Muscovy took with Ukrainian churches Ukrainian old church books and burned them.

1748 – Order of the Moscow Synod, Metropolitan of Kiev Samuel Miloslavskys to the Kyiv Mohyla Academy and Ukraine in all schools conduct instruction in Russian. As a result, the Left has disappeared 866 Ukrainian schools.

1749 – Prohibition Ukrainian market in Europe coats, wool sheep. Only in Moscow.

1750 – The suppression of anti-Polish uprising’s troops occupied Poland Haidamaks Right Bank Rus-Ukraine.

1750 – After the abolition of the Office of the ministerial board in Little affairs. Gluhove of it removed and transported to the case of secret keeping. Documents archive Sich, found under the “devastation camp Tekeliyeyu lieutenant-general in the chest under the altar of the church Sich”, found themselves in the department of the public archives of the General Staff.

1752 – The Zaporozhye Cossacks land between the rivers Dnieper and cyanosis Muscovy decree of October 18, creating the Novo-Serbia and prohibits Ukrainian settle there. Ukrainian farmers had their land pokynuhy. In 1760 Ukrainian was also forbidden to settle in settlements outside the Novo-Serbia.

1752 – With 100,000 free Cossack households were only 2,959, all others were vidibra no, Muscovites sent and delivered.

1753 – sent from Moscow’s 40,000 farmers and gave them free land on the Dniester, which were selected from the Ukrainian.

1753 – Royal decree banning the teaching of the Ukrainian language at the Kyiv Mohyla Academy.

1754 – Queen Elizabeth issued an order to that, Hetman Moscow reported on the status of Ukrainian state treasury.

1755, 1766, 1775, 1786 years – Prohibition Petersburg Synod of Ukrainian printed books. During the second half of the 18th century. and the first half of the 19th century. publishing in Ukraine was sparalizovana. As a result, in 1847 in Ukraine was published only one book, in 1848 -3, in 1849 – 2, 1850 – 1, 1851 – 2, 1856 – 5 restrictions and prohibitions printing Muscovy attempted to reduce the level of education and science in Ukraine to destroy the national spirit of Ukrainian culture, life and social relations.

1755 – Moscow Synod ordered the Kyiv-Pechersk Lavra redesign the on-Moscow “Chetы-Mynы” St. D.Rostovskoho and Crypt Paterik.

1759 – Synod ordered the removal from Ukrainian schools primers.

1760 – Royal Decree on the limitation of free transition of the peasants.

1762 – Catherine II called on Europeans to take one’s abode in southern Ukraine.

1762-1763 years – Moscow Empress Catherine II, issued two manifestoes of foreign colonization Rus-Ukraine, recruited Serbs, Bulgarians, Moldova-tion, the Germans from Prussia, Austria and other countries. Foreigners provided on 65 acres of land per capita, freed from taxes. Ukrainians were obliged to provide free carts to transport their future landlords. “Zaporizhzhya land bronchial asthma from abuse, harm and pain. As insatiable black ravens flew here landlords and generals, dignitaries and Germans strangers. In kozatskiyi grave … The Cossack blood … (M.Kytsenko. Khortytsya in heroyitsi and legends. Dnipropetrovsk, “Sich”, 1991, p.70).

1763 – Catherine II decree banning the teaching of Ukrainian in Kyiv Mohyla Academy.

1763 – Decree of the Senate created “Kommysyyu on slobodskym regiments”, led by guard second major Ye.Scherbyninym. The Commission has prepared complete elimination regimental system Slobozhanshchina.

11.10.1764 year – finally eliminating the Ukraine Institute provides hetamanstva Catherine II appointed governor-general P.Rum’yantsevu “secret instructions” on land management that locals “Russified and stopped to look like wolves in the woods.”

1764 – Instructions Catherine II to Prince O.Vyazemskomu Russification of Ukraine, the Baltic States, Finland and Smolensk. When in Little not Hetman, we must namahytsya that time the name hetman disappeared … ”

1764 – Abolition of Catherine II Ukrainian Hetman, and with it – the elimination of Ukrainian educational and cultural institutions and the elimination of Ukrainian-government officials.

1764 – Abolition of Ukrainian Hetman state.

1765 – Catherine II Liquidation Cossack system and Slobozhanshchina Cossack schools.

17.02.1765 year – Catherine II ordered: “From Little dioceses and the monasteries of Great St. decree no. Synod and unnecessarily not to release the diocese in Russian regions do not take.”

1766 – Synod issued a strict edict Kiev-Pechersk Lavra print only those books published in the Moscow printing and approved by the Synod.

20.07.1767 year – Catherine II eliminates Slobidsky Cossacks. Most wealthy Cossacks transferred to the hussars, and the rest – a peasant state. Instead regiment were introduced provincial office and created Sloboda-Ukrainian province.

10.04.1768 year – Catherine II issued a decree to liquidate Ukraine monastic estates, and the maintenance of monasteries has a “gracious staff.”

1768 – The suppression of anti-Polish uprising’s troops on the right bank Rus-Ukraine led shingle and iron ore, known as “Koliivshina” insidious and treacherous after the capture of the Russians. Muscovite colonel Guriev, performing tasks Krechetnikova older Russians appeared to rebel regiment of Don Cossacks as an ally in the fight against lyahamy, entered into friendship with the leaders of the uprising, insisted on unity of action, made merry booze and dark night in the sixth July 7 cunningly tied in his tent and officers seized 900 rebels in the camp. Russians and Poles beat Ukrainian clubs to expose the bones of skinned alive, burned, were placed in piles, and quartered. Elimination Ukrainian Hetman state on the Right Bank.

1768 – St. Kiev Metropolitan Synod ordered S.Myslavskomu to in books that their prints Laurel, compared with Moscow “no difference prybavok … and was not.”

1769 – The Synod of the Russian Orthodox Church banned the Kyiv-Pechersk Lavra in Ukrainian print primers and ordered to deprive people are primers that were already on hand.

1769 – Prohibition Synod of the Russian Orthodox Church to print and use Ukrainian “primer”.

1772 – Diplomat Bakunin developed a plan for the settlement of Crimean Ukrainian steppes, the inhabited place to move them to the Russian central. Active participation in this process took A.Suvorov commander known that in a short time from the south of modern Ukraine deported 32 thousand. Male souls.

1775 – The treacherous attack on Moscow’s troops and the destruction of Zaporizhzhya Sich after her decisive help Muscovites Cossacks in Moscow-Turkish war.

1775 – Prohibition Ukrainian market in Europe salt and so on. Etc. etc. All this had to take Ukraine to Muscovy where it was bought for half price, and Muscovites exported to Europe.

1768-74 years – Robbery Cossacks seizure of their property and the expulsion of many of them to Siberia. Closing of Ukrainian schools in the regimental offices. Twenty-five years’ imprisonment at Solovki Cossack Hetman Petro Kalnyshevsky.

1775, May – the Council “in vysochayshemu court” ruled “ystrebyt Koshevoi Kazakov As svoevolstva s Nest” … About 40 bands total of one hundred thousand people surrounded the Sich. This is when on the orders of the king’s command a large part of the Cossacks was far from the basket … (M.Kytsenko, stor.64). Cancellation of city autonomy Magdeburg Law in Lithuania statute.

1776 – Muscovy took away 25 thousand wealthy Cossack land (first cannibalization) and distributed Muscovites.

1777 – After the death of 13 March persecution and hardships brilliant Ukrainian composer, academician of the Bologna Academy of Music Maxim Berezovsky (nar.1745 was at the Deaf) prohibits the Moscow authorities to carry out his work and eliminates many of his manuscripts.

1780 – 1783 years – the first Ukrainian peasants enslavement of the occupied lands of Muscovy Rus-Ukraine (compare: in 1771 in the Crimea Tatars abolished slavery, in 1780 was abolished serfdom in the Austrian Empire).

1780 – The burning of the library of Kyiv-Mohyla Academy, which gathered more than 150 years and was one of the richest libraries of Rus-Ukraine.

1781 – manifesto destroyed remnants of the Cossack government of the Left and the introduction of a purely Moscow system: the province.

1781 – In Ukraine sent 50 thousand Muscovites who received free land.

1783 – Introduction zahalnomoskovskoyi management system in Ukraine.

1782 – Catherine II established a commission for bringing in public schools, whose task was to introduce a single form of learning and teaching of the Russian language in all schools of the empire.

1783 – enslaving peasants Left Bank Ukraine.

1784 – Switching teaching at Kyiv Mohyla Academy into Russian.

1784 – By order of the Kyiv Metropolitan Synod S.Myslavskyy ordered all churches to clerics and priests read prayers and ruled the service of God “voice svoystvennыmъ rossiyskomu narechiyu.” The same was instituted in schools Rus-Ukraine. In 1747 on the territory of seven regiments Hetman (three did not survive the information) was 866 Ukrainian schools, that is, for every thousand souls of the population accounted for one school. At the end of the century the population has increased threefold and the number of schools has decreased by half, among them there was no Ukrainian.

1784 – commands Synod Metropolitan Galician Samuel punish students and adopt zvil-operation with teachers of Kyiv Mohyla Academy for the withdrawal of the Russian language.

1785 – Order of Catherine II in all churches of the empire to rule God’s Russian service. Russian instituted in all schools in Ukraine.

1786 – Synod again ordered Metropolitan of Kiev Lavra printing control to no difference from the Moscow edition was, and the Kyiv Mohyla Academy immediately introduce a system of training legalized for the whole empire.

1787 – Moscow Governor in Ukraine G. Potemkin reported to Catherine II “Our army takes arbitrary local people in grains, livestock, food, clothing, shoes and more. He protested, mercilessly beat that, sometimes fatally. ”

1789 – In St. Petersburg, on the initiative of Catherine II issued “Comparative dictionary of all languages,” which listed Ukrainian language as Russian, Polish distorted.

1793 – Russians crushed the uprising in the village Turbayi and severely dealt with farmers, more than two dozen villagers died, unable to withstand the torture or were executed, the rest of the sentence after whipping sent to Siberia, or in other provinces.

1797 – In Ukraine, introduced a draft to the royal army. ’25 Ukrainian recruits were forced to fight imperialist wars for their enemies-Russians.

1797 – from disease, famine, and died on the battlefield a few thousand Kuban Cossacks, shedding “blood nechornu good, not in Ukraine and beyond its executioner,” which drove the Russians to the conquest of Persia.

18th century. – Muscovy was taken to assume all the best tkalni with artists and with their pre-Help the rozbuduvala in Moscow, Kostroma, Vladimir provinces weaving industry.

Closed Artistic Academy in Kharkov, and all professors took to Muscovy, where they founded there then “Stroganov School of Painting.”

Large porcelain manufactory of Glukhov, cornflower and others. taken together with artists to Muscovy, with all destroyed in Ukraine.

1800 – Order Paul and banning the construction of churches in Ukraine in the spirit of Cossack Baroque, but only in the Moscow Synodal style.

1804 – royal decree was issued forbidding teaching in Ukrainian. Results of national oppression immediately reflected on the state of education in Ukraine. Even the 1897 census showed that 100 persons were only 13 literate.

1806 – He was imprisoned and secretly killed in prison brilliant Ukrainian composer cent.

1807 – Teacher of the Kharkov school T.Syelivanov hvastavsya “We caught in schools of Kharkov teachers, something well and rezaly in Ukrainian with his disciples; We yes, then there novoprybыvshye IZ-seminary teacher in rasporyazhenyyu authorities slomyly s pryuchyly and says in Russian “(” The Word Enlightenment “, 1998, ch.Z, p. 10).

1808 – Closing Rus Institute Lviv University, the two faculties (Philosophy and Theology) number of subjects taught in Ukrainian.

1811 – Closing of Kyiv-Mohyla Academy.

1812 – promising to return government to the Cossacks, Muscovites called them to oppose Napoleon. Ukrainian formed 15 cavalry regiments that replenish their funds and provided two years. But after the victory over the French Muscovites have not fulfilled their promises and turned the Cossacks in a rose-free state. (In neighboring lands Don Cossacks had some freedom)

1819-1829 pp. – In the early 19th century. intensified feudal oppression of enslaved Ukrainian. Farmers meet numerous rebellions, which brutally suppressed by the Russians. Here are three of them. After the suppression of the uprising Chuguevsky (1819) was given to the court 363 people, of whom 273 were sentenced to death and the rest sent to Siberia. After the suppression of Uman uprising (1826) the court faithfully and brutally punished 150 people. Center Shebelynka uprising (Sloboda, 1829) Russians surround Division troops against unarmed villagers used artillery. 109 villagers were killed, 143 were given to the court, many executed or sent to Siberia.

1824 – Minister of Education A.Shyshkov ordered “Vospitaniye narodneye on vsyey Empire Despite differences in September and language, dolzhna byt chisto” n “.” “Censorship regime otnoshenii malorosiyskoy pismyennosti” obliged “Podverhat prohibition vsyakoe malorosiyskoye word How to creatures vrednoe and opasnoe for state-owned yedinstva” (same. “Ukraine”, ch.26, 27, 1993 p.).

1830 Launch – During the Polish uprising of Muscovites turned to the Cossacks, again giving them hope for the return of autonomy. Ukrainian formed 8 cavalry regiments. Polish uprising crushed and Cossacks again deceived. Moreover, their readiness to sacrifice for the return of the old system caused suspicion. Two shelves after the suppression of the Polish uprising sent to the Caucasus, but sat not in the Kuban among Ukrainian and among Muscovites.

1830-1835 pp. – The brutal suppression of Muscovites movement Ukrainian Podolia, Kiev and Bessarabia headed by CSS. Karmalyuk against Moscow’s feudal system. Assassination Ukrainian folk hero 22 October 1835r.

1832 – Governor Ukraine A.Lyevashov ordered to cut a large 200-year-old linden grove that he planted Metropolitan Petro Mohyla and poplar trees that adorn the streets of Kyiv, without any that need. (In 1863 Kiev again it planted). Successor A.Lyevashova M.Anyenkov ordered to cut natural grove on the hills of Kiev again.

1833 Launch – Moscow soldiers on orders from St. Petersburg to the same day in all mosques of Crimea confiscated all written documents, books and historical manuscripts Tatar, Turkish and Arabic, including many materials related to Russia-Ukraine and its relations with southern nations. In the central square ignited the fire. “… In the XVIII century Wild field flooded Crimea new wave of barbarians … These barbarians – Mosco-twist ..” (Maximilian Voloshin).

1834 – Establishment of Kyiv University to “Russification South-West edge.”

1839 Launch – The elimination of the Ukrainian Greek Catholic Church in the occupied Muscovy Right Bank Ukraine. Hundreds of Christians and many priests were killed, and 593 of them exiled to Siberia. Instead, they were sent to Moscow “batyushok” officials, supervisors in cassocks.

1842 – Kyiv began to rebuild its oldest still Volodymyr the Great Tithe Church. By decision Peterburskoyi Academy of Arts were destroying all remnants of the church, among them invaluable for science inscriptions, frescoes, jewelry. (Not upon uvlekatsya yuzhnorusskoy starynoy).

1846 – Muscovy razed to the ground the remains of the ruins of the church of St. Irene, though Kyiv put a fence around the ruins of the church of St. Irene, as a monument to the first century of Christianity in Russia with the aim to rebuild in the future.

1847 – Muscovy took from bookshops in Ukraine are printed in Ukrainian and burned.

1847 – Imperial Minister Earl A.Orlov in his report to the king advised punish Shevchenko

as the most difficult, because he may be the father of Ukrainian independence.

1847 – The defeat of Cyril and Methodius, the arrest of its members and the imprisonment and exile in the remote province of Russia. Order censors strictly follow the Ukrainian writers “do not let perevesa love for the family of lyubovyu for the fatherland.”

1847, April 5 – The arrest and indefinite exile Shevchenko ordinary soldier in a separate Orenburg corps for the resolution of Nicholas I “under the strict supervision of the prohibition to write and draw,” which was tantamount to imprisonment (he stayed there until August 2, 1857 ).

1862 – Closing Ukrainian Sunday and free schools for adults.

1863, July 18 – Circular Interior Minister Rosa P. Valuev banning the printing of books in the Ukrainian language in the Russian Empire ( “Valuev Circular”).

1869, 1886 – Decrees of the royal administration of supplements to officials “in ten South-Zapadnыh province lytsam of Russian origin, ysklyuchaya, however, mestnыh urozhentsev” for success in the Russification of Ukraine.

1876, May 18 – Secret Ems decree Alexander II to ban imports from abroad to the empire any Ukrainian books and pamphlets, ban Ukrainian theater and printing in Ukrainian original works of fiction texts Ukrainian songs under the notes.

1881 – Circular interior Clarification Ems decree to all the governors in Russia.

1881 – Prohibition deliverance church sermons Ukrainian.

1883 – Prohibition Kyiv Governor General Drentelnom theatrical performances Ukrainian language in subordinate areas (Kyiv region, Poltava, Chernihiv, Volyn and skirts). This ban operated for 10 years (until 1893).

1888 – Decree of Alexander III banning the use of the Ukrainian language in official institutions and the baptism of children Ukrainian names.

1895 – Prohibition of Ukrainian books for children.

1899.1903 gg. – Prohibition Ukrainian language Archaeological Congress in Kiev and unveiling Kotlyarevskyi in Poltava.

1907 Closing tsarist government Ukrainian periodicals, confiscation issued during the revolution of 1905-1907. Ukrainian literature repression against activists of Ukrainian culture.

1908 – Decree of the Senate of the Russian Empire on “harmful” cultural and educational activities in Ukraine, “mohuschey vыzvat consequences, uhrozhayuschye spokoystvyyu and security.”

1910 – Circular PA Stolypin banning the creation of “ynorodcheskyh tovaryschestv in volume and number of Ukrainian The Jewish, nezavysymo presleduemыh ymi such purposes.”

1914, March – Prohibition royal regime celebrating the 100th anniversary of the birth of Shevchenko.

1914p. – Nicholas II’s decree to abolish the Ukrainian press. Ban occupied by the Russian army Galicia and Bukovina use

Ukrainian language, printing of books, newspapers and magazines in Ukrainian. Defeat Society “Enlightenment”, the destruction of libraries Shevchenko Scientific Society. The deportation of thousands of conscious Ukrainian Siberia.

1918, January 29 – Battle of cool between the 4000th Bolshevik army Muraveva and 300 nationally conscious Kiev students (all boys died in an unequal boric).

1918, the beginning of December – second offensive Bolshevik troops in Ukraine.

1921, November 22 – Shooting Bolsheviks 359 captive soldiers UNR army led by Yu Tyutyunnik near the town. Bazaar on Zhytomyrschynni.

1921-1923 biennium. – Famine in the steppe regions of Ukraine caused by the policy of “war communism” and food surplus in the countryside, because of which killed up to 1.5 million. Farmers.

1929 September – The arrest of prominent figures of Ukrainian science, culture and the Ukrainian Autocephalous Orthodox Church for “belonging” to the fictional GPU Union of Liberation of Ukraine (SVU) and the Ukrainian Youth Association (CYM).

1929-1930 biennium. – The first phase of collectivization and “cannibalization” in Ukraine. The eviction of hundreds of thousands of Ukrainian rich peasants to Siberia and the Far East.

1930, January 28-29 – Extraordinary Church Cathedral in Kiev eliminated UAOC and Ukrainian Orthodox Church Council (VPTSR). The arrest of Metropolitan M. Boretsky and other church leaders

1932 – Spring 1933 – Organization of the Bolshevik regime artificial famine in Ukraine, because of which killed 8 million. Ukrainian peasants. Mass migration of Russians in extinct Ukrainian village.

1933 – Ukrainian pogrom in the Kuban.

1933, November 22 – Resolution of the CC CP (B) the termination Ukrainization.

1934-1941 biennium. – The destruction of the architectural and cultural monuments in different cities of Ukraine, arrest and execution 80% of Ukrainian intellectuals.

1936 October – 1938 November – Regular cleaning of the CP (B) and mass terror in Ukraine (the so-called “Yezhovshchina”).

1937, August 30 – Suicide head of government of USSR Mr. Lubchenco.

In 1937, the second half – Elimination of most of the government of USSR and all the CC CP (B).

1937, November – mass executions of prisoners on Solovki Ukrainian writers and other figures of Ukrainian culture (the 20th anniversary

October revolution).

1938 – Stalin’s decree “On compulsory study of Russian in the national republics of the USSR.”

1938, April 24 – The introduction of Russian as mandatory in all schools Ukraine.

1938 – Strengthening the Russification of Ukraine in connection with the decisions of the XIV Congress of the CP (B) 13-18 June.

1939-1941 biennium. – Large-scale repression of DCAF against Ukrainian western regions. Mass deportation of Ukrainian population in remote areas of the USSR.

1941, the end of July – August – Destruction of the Bolsheviks during the retreat of Soviet troops to 15 thousand. Ukrainian political prisoners who were in prison in Lviv, Zolochiv, Dubna, Rivne, Lutsk, Kyiv, Kharkiv and other cities. Shooting in Kiev NKVD agents

a group of prominent figures of Ukrainian culture, among them – Ukrainian writer and public figure L. Starytska-Cherniakhivska, opera singer M. Donets and others. The deportation of prominent Ukrainian figures in remote areas of the Soviet Union, during which many of them died or were killed by the NKVD (V. Svidzinsky, I. Yukhimenko A. Krimsky, K.Studynskyy P. Franco et al.).

1944-1955 biennium. – punitive actions of the NKVD of the USSR against the Ukrainian resistance forces, during which killed more than 150 thousand. Soldiers UPA and OUN arrested more than 100 thousand. And deported to Siberia over 200 thousand. People from the western regions of Ukraine.

1945, imprisonment Ukrainian Greek Catholic bishops Metropolitan J. Blind.

1946, 8-10 March – Liquidation of the Greek Catholic Church and its subordination to the Russian Orthodox Church.

1946, March – closed trial in Kiev on Greek Catholic Church hierarchy headed by Metropolitan J. Blind.

1946., August 24 – Resolution of the Plenum of the CC CP (B) U “On the distortions and errors in covering the history of Ukrainian literature in” Essays on the History of Ukrainian Literature “sharp criticism journals” Fatherland “and” Pepper “(it was later confirmed XVI of ‘Congress of the CP (b) 25-26 January 1949).

1946-1949 biennium. – Elimination of Russian chauvinists Ukrainian cultural achievements during the Second World War ( “zhdanovschyna”).

1947, March – Appointment Kaganovich first secretary of the CC CP (B) and the new “cleansing” of Ukrainian cultural personnel accused of “Ukrainian bourgeois nationalism”.

1947, April-May – The deportation of Ukrainian and Lemko Holm to the northern and western Poland (Operation “Vistula”).

1949. – Another “cleansing” within the CP (B) in connection with the decisions of XVI congress on 25-28 January (on charges of Ukrainian nationalism from January 1949 to September 1952 was expelled from the party 22 175 of its members ).

1949, August 28 – The abolition of the Uniate Greek Catholic Church in Transcarpathia religious congress in Mukachevo.

1950,. March 5 – In a battle with troops of MIA near. City killed the chief commander of the UPA T. Chuprynka (R. Shukhevych).

1951., July 2 – pogrom article in the Moscow newspaper “Pravda” against “nationalist deviations in Ukrainian literature” (verse sharp criticism W. Sosyury “Love Ukraine” and the libretto “Bohdan Khmelnytsky” O.Korniychuka and B. Wasilewska).

1954, March 23-26 – XVIII Congress of the Communist Party approved a set of boys and girls from Ukraine to Siberia and Kazakhstan for the development of virgin and fallow lands (for the 1952-1956 biennium. There left about 100 thousand. People).

1954, July 7 – The Secret ruling Central Committee on strengthening anti-religious propaganda.

1957-1961rr. – Enhanced anti-religious campaigns in the USSR, the elimination of about half of the church and religious institutions (parishes, monasteries, seminaries).

1958, November 12 – Resolution of the Plenum of the Central Committee of the CPSU “strengthening ties school of life and further development of Education” on which the Supreme Soviet of the USSR adopted a law on April 17, 1959, aimed at increased Russification of Ukraine (including of optional, but “by their parents” Ukrainian language in Russian schools Ukraine).

1959, October 15 – Murder KGB agent B. Stashynsky Stepan Bandera.

1961, January – Closed court in Lviv on members of Ukrainian Workers ‘and Peasants’ Union (L. Lukyanenko, I. Kandyba, S. Virun and

al.), which defended the right of withdrawal of USSR from the USSR. Condemnation L. Lukyanenko to death, which was later replaced by ’15

imprisonment.

1961, October – The adoption of the new program of the CPSU its XXII Congress, which proclaimed a policy of “fusion of nations” and further Russification of Soviet republics.

1962 – The trial of 20 members of Lviv Ukrainian National Committee, four of whom were sentenced to death.

1963 – Submission of National Academy of Sciences of the Union Republics Moscow Academy of Sciences.

1964, May 24 – Intentional arson State Public Library USSR Academy of Sciences in Kiev; protest public (self-published material “about the process of Pohruzhalskym”).

1965 August-September – the first big wave of arrests of Ukrainian leaders in Ukraine (Bogdan and Michael Gorin, P. Zalyvakha S. Karavansky, V. Moroz, M. Osadchy, A. Shevchuk et al.).

1967, from August – Arrest In: Chornovil (was sentenced to 3 years imprisonment in the camps of strict regime).

1968, November 26, December 14 – Intentional arson in Vydubychi Monastery in Kiev.

1969, June – Letter Ukrainian political prisoners (M. Gorynya, I.Kandyby, L. Lukyanenko) to the Commission of protection of human rights in the UN

otruyuvannya political prisoners.

1970, January – The trial against I.Sokulskoho M. Kulchytsky Vladimir Savchenko – the initiators of the “Letter of creative youth of Dnepropetrovsk” against Russification.

1971, May 22 – Speech A. Lupynosa near the monument to Taras Shevchenko in Kiev and his arrest.

1971, June 17 – died in the camp Dubrovlahu Ukrainian political prisoner M. Soroka.

1971, summer – Destroying the graves of Ukrainian Sich Riflemen at Yaniv cemetery in Lviv.

1972, January-May – the second big wave of arrests in Ukraine [V. Chornovil, E. Sverstyuk, I. Svitlychny Dzyuba, M. Osadchy, V. Stus, J. Kalynets, J. Stas-Kalynets about. V. Romaniuk (later – Patriarch Vladimir UOC-KP)

Svetlichnaya N., Y. Shukhevych et al.].

1972, May – Removal from the post of first secretary of the Central Committee of the Communist Party Shelest for Ukrainian nationalism; cleaning cadres KPU.1977 g., Feb. 5 – The arrest of members of the Ukrainian Helsinki Group (UHG) M. Rudenko and A. Pacific; their trial June 23 –

July 1 and N. Rudenko sentence of 7 years imprisonment and 5 years exile and O. Pacific of 10 and 5 years.

1977, December 12 – The second arrest of L. Lukyanenko in Chernihiv (was sentenced in July 1978 to 10 years imprisonment and 5 years exile).

1978, November 11 – Directive of the Ministry of Education of the USSR “improve Russian language in schools of the republic” (increasing Russification).

1979, March and October – New arrests of Ukrainian leaders in Ukraine: O. Berdnyk (March 6), Yu Badzya (23 April), Yu.Lytvyna (August 6), M. Horbal (23 October) and others. (All of them were sentenced to maximum terms of imprisonment in strict regime camps and

exiled to remote areas of Russia).

1979, May 18 – the mysterious murder of the composer V. Ivasyuka near the city.

1979, May 29 – The decision of the Tashkent Conference New Russification measures for non-Russian peoples of the USSR.

1980, June – Arrest Founder UGG Oksana Mieszko.

1981 – The arrest of Ukrainian politicians S. Nabokov, L. Milyavskaya, L. Lokhvitskiy.

1983 – Resolution of the CPSU Central Committee on strengthening the Russian language in schools and paying 16% premium to the salaries of teachers of Russian language and literature ( “Andropov Decree”) and the directive of the Ministry of Education of the USSR “On additional measures to improve the Russian language in schools , educational institutions, preschool and after-school institutions of the republic “, aimed at strengthening russification.

1985, September 4 – The concentration camp dead poet V. Stus.

1986, April 26 – The disaster at the Chernobyl nuclear power plant (built by the decision of Moscow protests against the Ukrainian scientists and the general public), which led to serious consequences equivalent to genocide.

1989 – Resolution of the Plenum of the Central Committee of the only official national language [s] in the USSR.

1990, April – Resolution of the Supreme Soviet of the Russian language the status of official language in the USSR.

1 Comment

Leave a Reply